Чорна сповідь моєї Вітчизни
Ні труни,ні хрестів
і ні тризни
Прямо в яму.
Навіки віків
Чорна сповідь моєї Вітчизни
І її затамований біль.
Саме такими словами розпочалася виховна година -реквієм у 5 класі,приурочена скорботній
даті -83 річниці Голоду на Україні. Розповідь про голод на Україні, зокрема на Черкащині,
чергувалася зворушливими віршами про ті жахливі події. П'ятикласники прочитали і обговорили оповідання "Катеринка.Катерина",зачитали спогади односельців,переглянули документальний фільм.Хвилиною мовчання вшанували пам'ять тих мільйонів українських селян, жертв небаченого в історії людства голоду.Опісля діти поклали квіти до пам'ятника нашим односельчанам,.безвинно замордованих у 1932 -33 р.р.,що на сільському цвинтарі.
Немає коментарів:
Дописати коментар