Ось і стає історією 2015 рік, рік приємно - щемливих спогадів: останній дзвінок, випускний вечір, зустріч разом з випускниками першого світанку самостійного життя, а потім неспокійне літо.Разом зі своїми вихованцями я переживала здачу ЗНО та вступ до навчальних закладів.Навіть попрощавшись зі школою, вони назавжди залишились моїми учнями.Незвично було 1 вересня на шкільному подвір'ї не бачити таких знайомих і рідних облич своїх однодумців.Та тепер мене зустрічають маленькі,безпосередні,дзвінкоголосі п'ятикласники.За нетривалий час ми маємо перші успіхи та перемоги.Свята квітів,урожаю,бал толерантності, спортивні змагання і різноманітні конкурси приносили не тільки відчуття успіху і радості,але і сприяли згуртуванню дитячого колективу.І все частіше у моїх п'ятикласників я помічаю риси своїх попередніх учнів.А ще 2015 рік - -це рік створення мого власного блогу.Саме участь у конкурсі "Класний керівник року" стала стимулом для його створення.
Годинник відбиває останні хвилини 2015 року.З вдячністю я провожаю його, але не прощаюсь,бо ще не раз буду повертатися до нього у своїх спогадах та переживанннях.
Немає коментарів:
Дописати коментар