Учитель — це не
просто той, хто знаходиться поруч, поки ми читаємо підручники і пишемо в
зошитах. Ми всі проходимо свої університети, і на життєвому шляху кожного
трапляються такі наставники, яких ми й звемо своїми Вчителями з великої
літери. Зустрілися такі Вчителі
і на моєму життєвому шляху,багато з них давно вже відійшли у Вічність.Та
правильно говорять, людина живе доти,поки про неї пам’ятають. Тому напередодні
свята хочеться згадати справжніх майстрів своєї справи. Людей,які не просто передали
знання,а своїм прикладом, своєю життєвою позицією сформували принципи з якими я
і іду по життю. Це дорогі моєму серцю Люди: учитель історії Патлань Євдокія
Миколаївна, яка у кожному своєму учневі
бачила особистість,класний керівник Рідько Федір Миколайович, завдяки
якому ми під час екскурсій відкрили для себе чарівний світ прекрасного,викладач
зарубіжної літератури Черкаського педагогічного інституту Подмосковних Галина
Сигизмундівна ,саме їй я і завдячую вибором своєї професії, а література стала
сенсом мого життя, завуч Вершацької середньої школи Чигиринського району,де я
робила перші кроки на педагогічній ниві Савченко Лідія Анатоліївна, яка нам,молодим
учителям, розкривала секрети "педагогічної кухні". Для мене ви назавжди
залишитеся Людьми з великої літери.
Хай доля Вам всміхається привітно,
Безмежним шастям повниться життя,
Шкільна стежина успіхами квітне,
А в серці хай оселиться весна!
Немає коментарів:
Дописати коментар